-
1 переїдати
= переї́сти1) перееда́ть, перее́сть; (только соверш.: съесть всё без остатка) пое́сть2) ( о кислотах) перееда́ть, перее́сть, разъеда́ть, разъе́сть3) диал. прогрыза́ть, прогры́зть -
2 попереїдати
1) перее́сть; ( съесть без остатка) пое́сть2) ( о кислотах) перее́сть, поразъеда́ть, разъе́сть -
3 берилій
символ Beru\ \ бериллийen\ \ berylliumde\ \ Berylliumfr\ \ \ berylliumелемент №4 періодичної системи Д.I.Менделєєва (II група, 1 період), атомна маса 9,0122; існує 5 ізотопів з масовими числами 7,9—12; твердий сріблястобілий токсичний метал, Tпл 1551±5 К; на повітрі окислюється повільно, покриваючись захисною плівкою BeO, розчинний у соляній (HCl) і сірчаній (H2SO4) кислотах, реагує з лугами; основна сировина для одержання — мінерали фенакіт і берил; відкритий 1798 року Л.Вокленом (Франція); відрізняється високим модулем пружності (300 ГПа); застосовується для одержання сплавів з міддю, алюмінієм, магнієм в авіакосмічній техніці, ракетобудуванні, електротехниці тощо, а також широко використовується в атомній техніці як уповільнювач і відбивач нейтронів -
4 ванадій
символ Vru\ \ ванадийen\ \ vanadiumde\ \ Vanadiumfr\ \ \ vanadiumелемент №23 періодичної системи Д.І.Менделєєва (V група, 4 період), атомна маса 50,942; відомі 10 ізотопів з масовими числами 44, 46—54; типові ступені окислювання +II, +III, +IV, +V; сріблистосірий, тугоплавкий (Tпл 2163±10 К), парамагнітний метал; розчиняється в плавиковій, концентрованих азотній і сірчаній кислотах; відкритий у 1830 році Н.Сефстремом (Швеція); походження назви — за іменем древньоскандинавської богині краси Ванадіс; застосовують як легувальний компонент конструкційних сталей і спеціальних (напр., магнітних чи зносостійких) сплавів, як основу деяких жароміцних і корозійностійких сплавів -
5 вісмут
символ Biru\ \ висмутen\ \ bismuthde\ \ Wismutfr\ \ \ bismuthелемент №83 періодичної системи Д.І.Менделєєва (V група, 6 період), атомна маса 208,980; відомі 27 ізотопів з масовими числами 189—215; важкий сріблисто-білий з рожевим відтінком метал, крихкий, легко подрібнюваний у порошок; Tпл 544 К; у вологому повітрі покривається шаром оксиду, при нагріванні на повітрі згоряє з утворенням оксиду вісмуту Bi2O3; у соляний (HCl) і розбавленій сірчаній (H2SO4) кислотах не розчиняється, при дії азотної (HNO3) чи суміші соляній (HCl) і азотної HNO3) кислот легко переходить у розчин; походження назви від нім. Wissmat — біла маса; був відомий у XVI столітті, але вважався різновидом сурми, олова і свинцю; у середині XVIII століття установлено, що він являє собою самостійний елемент; застосовується для виготовлення легкоплавких сплавів, як компонент сплавів для припоїв, протипожежних пристроїв, зубних протезів, як напівпровідниковий матеріал, як теплоносій у ядерних реакторах -
6 залізо
символ Feru\ \ железоen\ \ ironde\ \ Eisenfr\ \ \ ferелемент №26 періодичної системи Д.І.Менделєєва (VIII група, 4 період), атомна маса 55,847; відомі 12 ізотопів з масовими числами 49, 52—62, типові ступені окислювання +II, +III, +VI; сріблясто-білий пластичний метал; Tпл 1808 К; легко піддається куванню, прокатці; у вологому повітрі окисляється і покривається іржею; взаємодіє з більшістю елементів; легко розчиняється в розведених кислотах і пасивується в концентрованих; є одним з найбільш розповсюджених елементів у природі; зустрічається у вигляді руд; походження назви — від греко-лат. fars — бути твердим; відомо з стародавніх часів, початок його застосування припадає на VIII— VI ст. до н.е (залізний вік); застосовується як основа найголовніших конструкційних матеріалів — чавуну і сталі, як компонент спеціальних сплавів, як каталізатор; входить до складу гемоглобіну і має велике біологічне значення; у техніці під "залізом" мається на увазі метал, що складається з хімічного елемента — заліза (Fe) й з інших хімічних елементів, що входять до його складу лише як домішка чи забруднення (напр., вуглець у залізі розглядається як забруднення) -
7 золото
символ Auru\ \ золотоen\ \ goldde\ \ Goldfr\ \ \ [lang name="French"]orелемент №79 періодичної системи Д.І.Менделєєва (I група, 6 період), атомна маса 196,967; існує 29 ізотопів з масовими числами 175—179, 181—204, типові ступені окислювання +I, + III; важкий жовтий і блискучий метал, дуже пластичний і ковкий; Tпл 1337 К; відноситься до благородних металів; нерозчинне ні в лугах, ні в кислотах, але розчинне у царській горілці (HCl + HNO3), взаємодіє з галогенами; у природі зустрічається в самородному стані; походження назви — від лат. aurora — ранкова зоря; відоме із старовинних часів; використовується як міжнародний грошовий еквівалент; установлені такі проби (ваговий вміст у 1000 р. сплаву з міддю): 375, 583, 750, 958; застосовують для виготовлення ювелірних виробів, а також для деталей хімічних апаратів, ущільнень у прискорювачах, у зуболікарській справі, в онкологічній радіології, як каталізатор, а також в електроніці, електротехніці тощо -
8 індій
символ Inru\ \ индийen\ \ indiumde\ \ Indiumfr\ \ \ indiumелемент №49 періодичної системи Д.І.Менделєєва, (III група, 5 період), атомна маса 114,82; відомі 29 ізотопів з масовими числами 104—132, типові ступені окислювання +III, +I, +II; сріблясто-білий м'який метал, хімічний аналог галію; Tпл 429 К; розчиняється в сильних кислотах; розсіяний елемент; одержують з відходів свинцево-цинкового й олов'яного виробництва, у яких його вміст коливається від десятих до тисячних часток відсотка; походження назви — за характерними синіми (кольору індиго) спектральними лініями; відкритий 1863 року Ф. Рейхом, Т. Ріхтером (Німеччина); застосовують як легувальні добавки в підшипникових сплавах, як компонент легкоплавких сплавів, припоїв, для виготовлення напівпровідникових матеріалів, антикорозійних покриттів тощо -
9 іридій
символ Irru\ \ иридийen\ \ iridiumde\ \ Iridiumfr\ \ \ iridiumелемент №77 періодичної системи Д.І.Менделєєва (VIII група, 6 період), атомна маса 192,2; відомі 31 ізотоп з масовими числами 168—198, типові ступені окислювання +III, +IV, +VI; важкий сріблясто-білий, дуже твердий і крихкий метал, стійкий до хімічних впливів: не розчинний в кислотах і царській горілці; Tпл 2683 К; належить до платинових металів; у самородному вигляді зустрічається рідко, частіше у вигляді осмистого іридію; походження назви — від грецьк. iris веселка; відкритий 1804 року С.Теннантом (Великобританія); застосовують як каталізатор в органічному синтезі, як компонент сплавів із платиною й осмієм (електроди, термометри, тверді наконечники, хірургічні інструменти, деталі для годинників тощо), для виготовлення тиглів, як захисне корозійностійке покриття, для виготовлення слабкострумових контактів тощо -
10 ітрій
символ Yru\ \ иттрийen\ \ yttriumde\ \ Yttriumfr\ \ \ yttriumелемент №39 періодичної системи Д.І.Менделєєва (III група, 5 період), атомна маса 88,905; відомі 21 ізотоп з масовими числами 81—100, 102; типовий ступінь окислювання +III; проста речовина, сріблясто-білий м'який метал, Tпл 1795 К; за хімічними властивостями близький до лантаноїдів, легко розчиняється в звичайних кислотах;у природі зустрічається разом з рідкісноземельними елементами; відкритий 1794 року Ю.Гадоліном (Фінляндія) в мінералі з Іттербю (Швеція); 1797 р. А.Екеберг назвав його "ітрієвою землею"; застосовується як конструкційний матеріал у ядерних реакторах, в авіації, а також як легувальний елемент у сплавах з алюмінієм, магнієм, хромом, титаном, залізом тощо; оксид Y2O3 застосовують для виготовлення ітрієвих феритів для радіоелектроніки, лічильновирішувальних пристроїв тощо -
11 кадмій
символ Cdru\ \ кадмийen\ \ cadmiumde\ \ Kadmiumfr\ \ \ cadmiumелемент №48 періодичної системи Д.І.Менделєєва (II група, 5 період), атомна маса 112,40; існує 25 ізотопів з масовими числами 100—122, 124, 128, типовий ступінь окислювання +II; сріблясто-білий із синюватим відтінком метал, розчиняється в кислотах, у лугах нерозчинний; Tпл 594 К; одержують з побічних продуктів переробки цинкових, свинцевоцинкових і мідно-цинкових руд; походження назви — від грецьк. kadmeia — оксид цинку; відкритий 1817 року Ф.Штромеєром (Німеччина); застосовується як компонент у сплавах для припоїв, підшипників, типографських кліше, ювелірних виробів, у ядерній енергетиці при виготовленні регулювальних і аварійних стержнів реакторів, у лужних акумуляторах, для захисних покрить (кадміювання) тощо -
12 лантан
символ Laru\ \ лантанen\ \ lanthanumde\ \ Lanthanfr\ \ \ lanthaneелемент №57 періодичної системи Д.І.Менделєєва (III група, 6 період), атомна маса 138,91; відомі 24 ізотопи з масовими числами 125—148, типовий ступінь окислювання +III; сріблясто-білий метал, відноситься до групи рідкісноземельних металів, має гарну ковкість, Tпл 1194 К; при кімнатній температурі розкладає воду; легко розчиняється в розведених кислотах; у природі зустрічається у вигляді складного мінералу монациту; походження назви — від грецьк. lanthano — приховую, ховаю; відкритий 1839 року К.Мосандером (Швеція) у вигляді оксиду; застосовується як гетер, легувальна добавка до легких сплавів, як екстрагент плутонію з його рідкого сплаву з ураном -
13 марганець
символ Mnru\ \ марганецen\ \ manganesede\ \ Manganfr\ \ \ manganèseелемент №25 періодичної системи Д.І.Менделєєва (VII група, 4 період), атомна маса 54,938; відомі 10 ізотопів з масовими числами 49—58; типові ступені окислювання +II, +ΙΙΙ, +IV, +VI, +VII; проста речовина, важкий сріблясто-білий крихкий метал; на повітрі покривається тонкою плівкою оксидів, розчинний у кислотах; Tпл 1517 ±3 K; основна сировина — мінерали піролюзит ΜnΟ·nH2O, брауніт Mn2O3 ·nSiO2; походження назви — від першої назви мінералу піролюзит: чорна магнезія — Magnesia nigra; відкрита 1774 року К.Шеєле, І.Ганом (Швеція); застосовують як компонент сплавів, сталей і чавунів, а також як каталізатор в органічному синтезі -
14 ніобій
ru\ \ ниобийen\ \ niobiumde\ \ Niobfr\ \ \ niobiumелемент №41 періодичної системи Д.І.Менделєєва (V група, 5 період), атомна маса 92,906; відомий 21 ізотоп з масовими числами 86—106, типові ступені окислювання +V, +III, +II, +IV; світло-сірий тугоплавкий пластичний метал; Tпл 2741±10 K; у кислотах, за винятком плавикової, нерозчинний; за хімічними властивостями близький до танталу; звідси і походження назви — на честь давньогрецької богині Ніобеї — дочки Тантала; відкритий 1801 року Ч.Хетсетом (Великобританія); застосовують як компонент жароміцних і корозійностійких сплавів і сталей, як конструкційний матеріал у ядерних реакторах і ракетобудуванні, у радіоелектроніці і хімічному апаратобудуванні, у вакуумній техніці тощо -
15 родій
символ Rhru\ \ родийen\ \ rhodiumde\ \ Rhodiumfr\ \ \ rhodiumелемент №45 періодичної системи Д.І.Менделєєва (VIII група, 6 період), атомна маса 102,905; належить до сімейства платинових металів; відомий 21 ізотоп з масовими числами 94—114; типові ступені окислювання +III, +I, +II, +IV, +VI; сріблясто-білий блискучий метал, більш твердий і тугоплавкий (Tпл 2239 K), ніж платина і паладій; хімічно дуже пасивний; не розчиняється в кислотах; утворює різні комплексні іони; у природі зустрічається разом із платиною і платиновими металами; походження назви — від грецьк. rhodon — троянда, тому що розчини деяких його солей забарвлені в рожевий колір; відкритий 1803 року У.Болластоном (Великобританія); застосовують для нанесення захисних покрить на дзеркала, як компонент сплавів з іншими платиновими металами, у термопарах, у ювелірній справі, як каталізатори, для виготовлення хімічного посуду -
16 ртуть
символ Hgru\ \ ртутьen\ \ mercuryde\ \ Quecksilberfr\ \ \ mercureелемент №80 періодичної системи Д.І.Менделєєва (II група, 6 період), атомна маса 200,59; відомо 30 ізотопів з масовими числами 177—206, типові ступені окислювання +II, +I; важкий блискучий рідкий метал, Tпл 234 K, помітно випаровується вже при кімнатній температурі; пари отруйні; хімічно малоактивна, розчиняється в концентрованій азотній і сірчаній кислотах, а також у "царській" горілці; розчиняє деякі метали (золото, срібло, цинк, свинець тощо), утворює амальгами; у природі поширена мало, частіше зустрічається у вигляді мінералу сульфіду ртуті (кіноварі), іноді в самородному стані; походження назви — від грецьк. hudor — вода і agtyros — срібло, рідке срібло; відоме з давніх часів; застосовують у багатьох приладах (термометри, барометри, реле, освітлювальні лампи), для виготовлення катодів в електрохімічному виробництві лугів і хлору, в електротехниці, у вибухових речовинах тощо -
17 скандій
символ Scru\ \ скандийen\ \ scandiumde\ \ Scandiumfr\ \ \ scandiumелемент №21 періодичної системи Д.І.Менделєєва (III група, 4 період), атомна маса 44,956; відомо 12 ізотопів з масовими числами 40—51; типовий ступінь окислювання +III; сріблясто-білий метал з характерним жовтим відливом, за властивостями подібний до рідкісноземельних металів, Tпл 1814 К; має високу хімічну активність: при звичайній температурі взаємодіє з киснем; розчиняється в кислотах; у природі зустричається, як домішка у багатьох мінералах; отримують, як побічний продукт при переробці уранової, вольфрамової й олов'яної сировини, одержують з відходів виробництва чавуну; відкритий 1879 року Л.Лільсоном (Швеція), виділений з мінералу гадолініту, уперше знайденого в Скандинавії (звідси і назва елемента); застосовують як сплави з різними металами: легкі сплави, ферити з малою індукцією; як нейтронний фільтр у ядерній техніці, а також у медицині, скляній і хімічній промисловості -
18 талій
символ Tlru\ \ таллийen\ \ thalliumde\ \ Thalliumfr\ \ \ Thalliumелемент №81 періодичної системи Д.І.Менделєєва (III група, 6 період), атомна маса 204,37; відомо 25 ізотопів з масовими числами 184—201, 203—208, 210; типові ступені окисления: +I, +ΙΙΙ; сріблясто-білий метал із сіруватим відтінком; Tпл 576 К; на повітрі швидко окисляється, воду не розкладає, легко розчиняється в кислотах; відноситься до розсіяних елементів, зустрічається у вигляді незначних домішок у різних гірських породах; природний талій складається з двох стабільних ізотопів 203Tl і 205Tl; походження назви — від характерної зеленої лінії спектру (латинське thallus — зелена гілка); відкритий 1861 року В.Круксом (Великобританія); застосовують у фотографії і медицині, при виробництві оптичного скла з високим коефіцієнтом заломлення, у складі амальгами в рідинних термометрах для низьких температур, як компонент свинцевих підшипникових сплавів, а також різних легкоплавких і кислотостійких сплавів; талій і його сполуки токсичні -
19 технецій
символ Tcru\ \ технецийen\ \ techneciumde\ \ Technetiumfr\ \ \ technetiumелемент №43 періодичної системи Д.І.Менделеева (VII група, 5 період), атомна маса 98,91; відомий 21 ізотоп з масовими числами 90—110; типові ступені окислювання +VII, +III, +II, -I; сріблястий з коричневим відтінком метал, відноситься до радіоактивних елементів; Tпл 2445 К; хімічні властивості близькі до властивостей ренію; нерозчинний у соляній, розчиняється в азотній кислотах; отриманий у 1937 році Э.Сегре, К.Лер'є (Італія) опроміненням 92Mo дейтронами (утворюється при поділі ядра урану); найбільш відомий ізотоп 99Tc (T1/2 = 12 · 105 років); походження назви — від грецького technetos — штучний; застосовують як інгібітор корозії, як компонент каталізаторів, як конструкційний матеріал у ядерній енергетиці, як легувальний елемент у корозійоностійких сплавах -
20 хастелой
ru\ \ хастеллойen\ \ hastelloyde\ \ Hastelloyfr\ \ \ hastelloyзагальна назва групи корозійностійких нікелевих сплавів; у залежності від призначення містять 15—30% Mo, 13—16% Cr, 4—22% Fe, до 0,1—0,15% C, Ni — решта; іноді з добавками W, Si, Co, Cu, V та ін. елементів; мають високу стійкість у кислотах; застосовуються, в основному, для виготовлення хімічної апаратури, а також як жароміцні сплави
Страницы
- 1
- 2
См. также в других словарях:
Растворимость Nb2O5 в минеральных кислотах — Кислота Концентрация кислоты, г/л Растворимость Nb2O5, г/л HCl 451 4,83 H2SO4 900 … Химический справочник
Растворимость фтористого водорода (в масс. %) во фторсульфоновой и серной кислотах — t, °С 100% ная HSO3F 98 100% ная H2SO4 30 50 33,7 40 30 28,5 … Химический справочник
Химико-спектральное определение марганца в воде, кислотах и легколетучих веществах — Объект Аналитическая линия, Å Чувствительность, % Ошибка, % Вода 2801,06 3·10 9 H … Химический справочник
обугливание в кислотах — карбонизация … Cловарь химических синонимов I
Белковые вещества — Б. вещества составляют громадный класс органических, то есть углеродистых, а именно углеродисто азотистых соединений, неизбежно встречаемых в каждом организме до того, что каждая клетка растений содержит Б. вещества, а клетки животных организмов… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Железо — (техн.) Ж. есть наиболее распространенный и наиболее употребительный из металлов. Ж. было известно еще египтянам во время постройки пирамид; у греков упоминается о нем в Илиаде Гомера, причем о нем говорится, как о трудно обрабатываемом металле,… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Медь — (хим.) Cu (от лат. Cuprum), атомный вес около 63,3. По некоторым археологическим данным М. была хорошо известна египтянам еще за 4000 лет до Р. Хр. Знакомство человечества с М. относится к более ранней эпохе, чем с железом; это объясняется, с… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Никель — I (техн.) Руды, содержащие Н. в достаточном для его добывания количестве, можно разделить на две группы: а) руды, которые, кроме Н., железа и серы, содержат кобальт, мышьяк и сурьму, и b) руды, которые последних примесей не содержат. Первые из… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Хром — (Chrom, Chrome, Chromium; при О = 16 атомн. вес Cr = 52,1) принадлежит к числу элементарных веществ металлического характера. Однако, занимая по своему атомному весу шестое место в том большом периоде естественной системы элементов, который… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Иридий — 77 Осмий ← Иридий → Платина … Википедия
Аналитическая химия — Содержание … Википедия
